• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Бібліотека
• Бібліотекар - бібліотекарю. Досвід Куцої Т.І.
• Форми та засоби розвитку читацьких інтересів у дітей шкільного віку

Форми та засоби розвитку читацьких інтересів у дітей шкільного віку

Бібліотекар шкільної бібліотеки - Куца Т.І.

«Без високої культури читання немає

ні школи, ні справжньої розумової праці,

читання — це найважливіший інструмент

навчання та джерело багатого духовного життя»

Василь Сухомлинський

Читацька культура

Читацька культура – це складова частина загальної культури особистості, комплекс знань, умінь і почуттів читача, що передбачає свідомий вибір тематики читання, його системність з метою повноцінного і глибокого сприйняття та засвоєння літературного тексту.

Серед причин, що спричинили розвиток негативної тенденції розвитку читання, можна виділити такі чинники об’єктивного та суб’єктивного характеру, як зниження економічного та морально-культурного рівня життя нашого суспільства; засилля мас-медійної культури; захоплення сучасної молоді комп’ютерними технологіями та Інтернетом; перевантаження навчальних програм, а звідси брак в учнів вільного часу для читання; відсутність комплексної програми розвитку читацької культури особистості.

Загальна начитаність (літературна ерудиція, знання текстів прочитаних творів), фактичні знання з літератури (знання з теорії та історії літератури, літературної критики, оволодіння логікою аналізу творів) складають освітньо-змістовий аспект читацької культури.

Вибір літератури, уміння опрацьовувати її, інтерпретувати, усно і письмово висловлювати свої роздуми стосовно того чи іншого літературного явища вказують на наявність читацької культури та її рівень в практичній діяльності, спрямованій на опанування самостійним читанням.

Здатність сприймати конкретні художні твори, оцінка цих творів на основі власних почуттів, особисті читацькі інтереси, естетичний смак загалом складають ціннісно-орієнтаційний аспект читацької культури.

Концепція розвитку читацької діяльності особистості вибудовується на основі технологічного підходу, виходячи із тенденцій розвитку знань, умінь і почуттів читача.

В даний час, стрімкої інформатизації, ми повинні доводити до свідомості як дітей, так і батьків, думку, що читання та письмо залишаться основопокладаючими інструментами культури у світі різноманітних засобів масової інформації. В історії розвитку людства читання завжди відігравало важливу роль. Сьогодні читання пронизує всі сфери нашого життя. Воно покладене в основу інформаційної, освітньої, пізнавальної, професійної, а також щоденної діяльності людини.

Важко уявити людину, яка б не послуговувалася читанням у повсякденному житті (читання газет, журналів, програми телепередач, розклад руху певного виду транспорту, керівництва з експлуатації будь-якого побутового приладу, кулінарних рецептів та ін.). Більшість сучасних професій передбачають читання інструкцій, факсів, угод, поштової кореспонденції, ділових паперів.

Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це, своєю чергою, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тож читання стає основою освіти і самоосвіти, неперервною навичкою освіти людини протягом усього життя.

Читацькі уміння

Читацькі уміння це: вміння читати, сприймати надруковане; оволодіння навичками самостійно і продуктивно працювати з різноманітними друкованими і електронними джерелами інформації, користуватися довідково-пошуковим апаратом бібліотеки, прикнижковою бібліографією, іншими сучасними джерелами інформації.

Читацька культура – це сукупність знань, умінь та почуттів читача, які дозволяють йому повноцінно та самостійно засвоювати інформацію.

Читацькі уміння і навички (культура читання) виховуються протягом усього життя особистості. Але фундаментом організації та розвитку читацької діяльності людини разом із родинним вихованням мають стати шкільні уроки читання в початковій школі, та літератури у середній та старшій школі.Вміння читати і розуміти прочитане мають загально-навчальний характер, а їх сформованість в учнів сприяє ефективній навчальній діяльності з усіх предметів.

Недостатній розвиток читацьких умінь може призвести до серйозних труднощів у навчанні й стати причиною невстигання учнів. А належний рівень сформованості читацьких умінь – запорука життєвого успіху.

Сформованість читацьких умінь передбачає: вміння учнів читати незнайомий текст із належною швидкістю і після одного прочитування розуміти фактичний зміст, структуру тексту; ділити текст на частини; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між реченнями, абзацами; уміння виділяти в прочитаному головне і деталі; визначати тему та головну думку тексту, його призначення; добирати заголовки до тексту і його частин; уміння ставити запитання до прочитаного й відповідати на них.

Сформовані читацькі уміння означають: здатність учнів розуміти прочитаний текст, розмірковувати над його змістом; аналізувати та критично оцінювати отриману інформацію; узагальнювати інформацію, розміщену в різних частинах тексту; співвідносити текст із особистим життєвим досвідом; висловлювати власну думку, ставлення до прочитаного; формулювати гіпотези, висновки і головне – використовувати прочитане в різних навчальних та позашкільних ситуаціях.

Належний рівень сформованості читацьких умінь передбачає: здібність учнів використовувати читання як засіб здобуття нових знань для подальшого навчання, використання отриманої інформації в процесі життєдіяльності; вміння в різних ситуаціях читати тексти будь-яких жанрів: уривки з художніх творів, біографії, тексти розважального характеру, особисті листи, документи, статті із газет і журналів, інструкції, рекламні оголошення, географічні карти та ін., у яких використовуються різні форми представлення інформації: діаграми, малюнки, таблиці, графіки та схеми.

Виділяють два види читання: читання з метою придбання читацького досвіду; читання з метою засвоєння та використання інформації.

В результаті досліджень були визначені чинники, що впливають на формування читацьких умінь: читацькі уподобання, елементарна начитаність учителів, їхні професійні знання та уміння; якість викладання кількісне співвідношення учителів і учнів; навчання читанню в межах кожного навчального предмета; адекватна оцінка себе як читача; соціальний стан, статеві характеристики як учителів, так і учнів; мова навчання (рідна, нерідна); роль і значення читання в суспільстві; кількість книг на одну особу в публічній бібліотеці; кількість книг у домашній і шкільній бібліотеках; кількість газет і журналів на людину; кількість книжкових магазинів, які знаходяться в тридцяти хвилинах ходьби від дому; конкуренція читання і телебачення, комп'ютерів, розважальної індустрії загалом тощо.

Спільна робота бібліотеки та педагогічного колективу щодо керівництва читання учнів.

Спілкування з книгою допомагає учневі оволодіти певною сумою знань, засвоїти досвід попередніх поколінь, залучає до культурних надбань та цінностей українського народу, його звичаїв, традицій. Навчити вмінню читати самостійно, осмислено – одне із пріоритетних завдань педагогів і бібліотекарів, його вирішенню сприяє їх майстерність залучати дітей до книги, оволодівати мистецтвом літературного читання, закріплювати читацькі навички, розширювати діапазон читацької компетентності.

Підтримка та керівництво читання – це стратегічно важливий елемент культури, інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистостей та соціальної активності українського суспільства.

Навчальний заклад, педагог, класний керівник,бібліотекар мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості.

Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.

Глибока начитаність, літературнаерудиція значною мірою визначають особистість учня, його світогляд, коло інтересів, уміння сприймати прекрасне в мистецтві і в житті. Від педагогічного колективу та бібліотекаря залежить, чи перетвориться читання книг у їх стійку звичку.

Залучення учнів до читання книг здійснюється як у навчальній, так і в позакласній їхній діяльності, на спеціально організованих заняттях. Адже під час навчального процесу учень має оволодіти читацькими навичками й уміннями, способами роботи з художньою літературою, орієнтуватися у світі книжок, періодиці, довідковій літературі, бути готовим до навчання на основі розвиненого в нього інтересу до читання, до книжки.

Спілкування з книгою допомагає учневі оволодіти певною сумою знань, засвоїти досвід попередніх поколінь, залучає до культурних надбань та цінностей українського народу, його звичаїв, традицій. Навчити вмінню читати самостійно, осмислено– одне із пріоритетних завдань педагогів і бібліотекарів, його вирішенню сприяє їх майстерність залучати дітей до книги, оволодівати мистецтвом літературного читання, закріплювати читацькі навички, розширювати діапазон читацької компетентності.

Цьому сприяють літературні ігри, вікторини, казки-естафети, історичні марафони, музичні ринги, брейн-ринги та інші. форми, які дають змогу залучити учнів до активної творчо-відтворюючої діяльності. Діапазон пізнання книги учнями значно розширюється: їх вчать систематичній праці з книгою, умінню чітко формувати читацький запит, вільно орієнтуватися в різноманітних джерелах інформації, з цією метою проводяться літературні «кругозори», пізнавальні ігри «Лото-ерудит», «Інтелектуальне казино», «Твоя гра», олімпіади літературних ерудитів, пресс-діалоги, презентації і прем’єри книг. Бібліотекарю важливо якнайповніше забезпечити потреби школяра в літературі, яка б задовольняла його пізнавальні інтереси.

Гострою проблемою спільної діяльності класного керівника, учителя, бібліотекаря є популяризація бібліотечно-бібліографічних знань. На бібліотечно-бібліографічних заняттях розширюються знання учнів про книгу, формуються навички роботи з різними видами друкованих джерел, самостійної роботи з книгою, вони вчаться користуватися бібліотечними інформаційними службами. Бібліотечно-бібліографічні заняття проводять класні керівники, учителі-предметники, учителі початкових класів, бібліотекарі. У ході занять педагог створює умови, які стимулюють читацьку активність учнів, постійно підказує шляхи її застосування. В основі методики цих занять лежить організоване спілкування кожного учня з книгою.

Книга — постійне джерело знань, надбаних людством протягом багатьох віків. Спілкування з книгою допомагає людині оволодіти певною сумою знань, засвоїти досвід попередніх поколінь, прилучає їх до культурних надбань та цінностей українського народу, його звичаїв та традицій. Книга - головний засіб навчання.

 Масову роботу бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу слід розглядати як складову частину навчально-виховної роботи закладу. На допомогу навчальному процесу організовуються виставки нових підручників, методичних, довідкових та інших видань до предметних тижнів, літературних вечорів тощо.Потрібно постійно приділяти увагу рекламі бібліотеки. Вона може бути як усною (під час перерв, на педрадах, на загальних зборах, в ході проведення бесід з батьками на зборах), так і наочною (оформлення постійно діючого інформаційного стенда, куточків для батьків з рекомендаціями та порадами щодо організації домашнього читання учнів, сімейних читань).

Організаційна робота бібліотеки передбачає складання планів і звітів, участь у загальних заходах навчального закладу (зборах, нарадах), забезпечення бібліотеки спеціальним обладнанням та бібліотечною технікою. Виявивши комплекс необхідних планових виробничих процесів, слід підраховувати час на їх виконання та визначити кількість виконавців. 

Бібліотекареві необхідно володіти інформаційною культурою, бути обізнаним з методикою її викладання. Для цього треба постійно вивчати інформаційні потреби навчального закладу і кожної окремо категорії користувачів бібліотеки. Він повинен підвищувати і вдосконалювати свій професійний рівень, що також потребує планування часу на участь у педагогічних нарадах, фахових семінарах методичних об’єднань, на зборах, конференціях, самоосвіту (методичні дні).

Бібліотекарям потрібно складати плани роботи на місяць стосовно масових заходів, проведення бібліотечних уроків, оформлення книжково-ілюстративних виставок та заходів до ювілеїв, дат літературного календаря, проведення бесід, оглядів літератури, тобто плани на місяць з масової популяризації літератури. Ці плани красиво оформлені та вивішені на помітному місці на абонементі бібліотеки. Плани привертають увагу читачів до роботи бібліотеки, залучають учнів до проведення масових заходів, тобто це – своєрідна реклама бібліотеки.

Медіацентр бібліотеки також працює на допомогу навчально-виховному процесу: забезпечує його необхідною інформацією; дає можливість застосовувати нові технології в навчанні; проводити віртуальні уроки, презентації, тренінги; навчає користувачів основам комп’ютерної грамотності, самостійному пошуку інформації; надає доступ до світових інформаційних ресурсів Інтернет, до локальної мережі, до електронних баз даних, до документів на різних носіях інформації, що є також своєрідним показником виховання культури читання.

Перед учителем та бібліотекарем стоять одні і ті ж завдання -залучити учня до читання книги в усьому тематичному і жанровому обсязі. 

Роль бібліотеки у формуванні культури читання.

Бібліотека повинна стати центром керівництва читанням читачів, особливо в юнацькому віці. Як допомогти читачеві - підліткові знайти відповідь на виниклі у нього питання, спираючись на книгу? Від бібліотекаря потрібне вміння, використовуючи різноманітні форми і методи спілкування з читачами, керувати процесом читання, прагнучи викликати інтерес у сучасного підлітка до класики, з тим щоб пробудити в ньому процес самосвідомості, підштовхнути його до вибору духовної моделі поведінки.

 У практиці роботи бібліотек використовується методи індивідуального та масового керівництва читання та їх форми. 

Результати індивідуального керівництва читанням, яким би систематичним і кваліфікованим воно не було, не можна визначити відразу. Інтереси читача, усвідомлені мотиви читання, глибина сприйняття книги формуються поступово, якісні зрушення в читацькому розвитку наростають непомітно. Індивідуальне керівництво читанням вимагає від бібліотекаря творчості і майстерності, знання літератури і свого читача, Якщо хочеш запалити в дітях іскру, то тобі треба, за словами Сухомлинського, «вміщати в себе ціле море світла».

Метод масового керівництва читанням і його форми.

Масова робота увібрала в себе багаторічні духові бібліотечні традиції. Сучасний комплекс форм і методів масової роботи базується на кращих традиціях вітчизняної теорії і практики, спирається на загальні методичні прийоми і вимоги до її організації та проведення.

При існуючій сьогодні тенденції посилення популярності активних форм спілкування правомірно визначити роль масової роботи в керівництві читанням як провідну в цій справі. Під час проведення масових заходів у структурі спілкування мають місце і інформаційні процеси, і міжособистісні відносини, і емоційний вплив читачів і бібліотекаря один на одного. Масові форми забезпечують найбільш сприятливе умова для спілкування, прямого або непрямого, погоджено або конфліктного. Інтерес до екології людини, її фізичної і духовної середовищі викликав до життя форми, що створюють умову для знайомства, вільного обміну думками, виявлення творчого інтелектуального потенціалу людини.

Основними формами масового керівництва читанням учнів в бібліотеці є книжкові виставки, огляд літератури, цикли читань, групові бесіди про прочитане, обговорення книг, читацькі конференції, різноманітні літературні ігри (конкурси, вікторини, подорожі по книгах), усні журнали, літературні вечори.

Книжкова виставка - широко поширена в бібліотеці оперативна форма масової роботи. Виставки бувають тематичними, жанровими, присвяченими певного виду літератури, творчості одного письменника і т.д. Вибір літератури для них визначається завданнями, які вирішує бібліотека в ідейно-політичному, моральному, трудовому, естетичному вихованні учнів. Ця форма наочної пропаганди літератури - книга наближено до читача, повернена до нього обличчям.

Виставка експонується протягом певного часу. Вона покликана викликати в читача інтерес до літератури, а також до питань і тем, які раніше не привертали його уваги. Виставка також показує скільки є в бібліотеці книжок, журналів і газет, в яких можна знайти відповіді на численні запитання.

Огляд- також широко поширене в бібліотеках форма масової роботи з читачами. Це усна розповідь про книжки та інших книжкових виданнях, зміст яких підказується подіями суспільно-політичного життя нашої республіки і світу, прагнення рекомендувати кращий твір сучасної та класичної літератури, а також періодичні видання. Огляд проводять з метою розширити читацький попит, показати велику різноманітність літератури в бібліотеці. При виборі теми та книг бібліотекар враховує інтереси та інтереси читачів.

У керівництві читанням учнів не можна забувати про гучні читання. Вони допомагають усвідомленому сприйняттю тексту, відкривають читачеві - підліткові глибину і багатство книги, журнальної або газетної публікації.

Повинно бути обрано такий твір, який викликає у дітей сильні емоційні переживання, прагнення міркувати про прочитане. Розмовляти з читачами відразу після читання можна в тих випадках, коли у них є запитання до бібліотекаря або бажання висловитися з приводу почутого. Групова бесіда про прочитане проводитися через кілька днів після того, як підлітки прослухали твір. Бажана бесіда про твір, який викликав суперечливі думки або ж, якщо бібліотекар помітив не адекватну змісту книги реакцію.

Бесіди про науково-популярну або науково-художньу книгу дає бібліотекарю можливість визначити рівень доступності читачам пізнавального матеріалу, виділити моменти які потребують спеціальних роз'яснень. Колективна робота викликає інтелектуальну активність читачів, вони глибше і емоційніше сприймають зміст і формулювання питань, які повинні націлювати читача на зіставлення нових знань з раніше набутими, з самим життям, на виявлення причинно-наслідкових зв'язків. Готуючи питання, важливо спиратися на пізнавальні можливості читачів, їх освітній багаж, рівень читацького розвитку. Пропонуючи питання читачам, бібліотекар повинен чітко уявляти до якого педагогічному результату він прагне.

Обговорення книг - це вільна дискусія своєрідний колективний роздум про твори головним чином художньої літератури, виховний вплив якої на зростаючого людину особливо сильний. Обговорення книг вимагає підготовки. Підготовка читачів до обговорення полягає в тому, щоб обрану книгу прочитали всі учасники обговорення і що б у них виникло бажання обговорити її. Для цього у бібліотекаря є немало прийомів: розповісти про автора, про інших його творах, організувати книжкову виставку, присвячену творчості письменника. И

Читацька конференція присвячена, як правило, одній проблемі (науки і техніки, культури і мистецтва). Мета конференції - формулювання колективного читацької думки, виховання у читачів вміння глибоко аналізувати прочитане, бачити щось нове в розкритті обговорюваної проблеми, що характерно для книг або періодики, аналізованій на читацькій конференції.

Літературні ігри. Ряд форм масової роботи насичений ігровими елементами. Це вікторини, літературні подорожі, конкурси, літературні аукціони, парад літературних героїв, літературні загадки і т.д. Літературна гра можлива в роботі з читачем різного віку. Гра звичайно завершує певний етап роботи з читачем, коли вони вже прочитали багато книг, що пропагувався за допомогою масових та індивідуальних форм. Особливо захоплюючі «Подорожі» по книгах. Їх можна з успіхом проводити за краєзнавчою, географічною, історичною, науковою та художньою літературою. До основних форм масового керівництва читанням ставитися також усний журнал та літературний вечір.

Усний журнал теж має на меті пропаганду кращої літератури з різних галузей знань. Журнал має редколегію, що складається зазвичай з читацького активу, складається з 3-4 «сторінок». Обов'язково бібліографічна сторінка, а також план подальшого читання за обраною темою. Усний журнал дозволяє бібліотекарю відгукнутися на конкретні читацькі запити, а також пробудити читацький інтерес.

Літературний вечір має широкі педагогічні можливості для активних читачів - це форма підбиття підсумку в роботі, свято творчості; для інших - емоційно приваблива форма пробудження і формулювання читацького інтересу. Літературний вечір - це сценічний твір, по цьому для його підготовки потрібен колектив «акторів», репетиції, певні знання в області законів театральної дії, творчі здібності у читачів і бібліотекаря. Необхідно художнє оформлення приміщення, музичний супровід, незвичайне розстановка учасників на сцені і т.д. Уривки з твору можна читати по книзі, але це повинно бути виразне читання. Участь у вечорі формує загострене почуття колективу, своєї спільності.

Робота з активом читачів

Читачі, які часто відвідують бібліотеку, люблячі книгу та читання, зазвичай допомагають бібліотекаря у всіх його починаннях: беруть участь у підготовці масових бібліотечних заходів, намагаються залучити до бібліотеки своїх товаришів.

Добровільна участь у справах бібліотеки - важливий принцип організації читацького активу. Головна умова його створення - це знання бібліотекарем інтересів і захоплень читачів.

Участь у роботі бібліотечного активу наповнює вільний час учнів захоплюючим читанням, розширює кругозір, робить їх трохи багатшими, змістовнішим. Форми організації активу читачів можуть бути різними: це залежить від віку, інтересів, схильностей і захоплень читачів, а так само від творчих здібностей самого бібліотекаря. Це можуть бути гуртки любителів книги, клуби, читацькі об'єднання на основі єдності інтересів, наприклад до поезії, до краєзнавчої літератури і т.д. Особливість клубів, гуртків у бібліотеці полягає в тому що вони стимулюють і активізують читання підлітків, самостійність їх роботи з книгою.

Бібліотека та сім'я

Важливий фактор, що впливає на результативність роботи бібліотеки по організації і керівництву читання підлітків - її співдружність, контакти з родиною читача, в основному виступи на батьківських зборах.

У сім'ї формується особистість дитини, його початкове ставлення до різних видів діяльності, у тому числі й до читання. У багатьох сім'ях є книги й журнали для їх віку. Сім'я в певній мірі керує читанням дітей. У багатьох випадках батьки є авторитетом для своїх дітей у виборі книг, в оцінці прочитаного. Робота з батьками може бути як індивідуальна, так і масова. Можна в індивідуальній бесіді з батьками дізнатися інтереси дитини і всієї атмосфери сім'ї, порекомендувати необхідний список літератури, допомогти батькам сформулювати правильний читацький смак у дитини, а іноді й у самих батьків.

Література1. Алієв Г.М. Коли клуб при бібліотеці популярний (актуальні питання бібліотечної роботи. М, «Книжкова палата», 1989, С. 54-56) 2. Бібліотека і юний читач. Практичний посібник. М., «Книжкова палата», 1987. 3. Гріхалов Ю.А. Що потрібно знати кожному про бібліотеку. М., «Книга»., 1992.

Коментарi