/Files/images/готовність учнів до профільного навчання.jpg

Готовність учнів до профільного навчання визначається, насамперед, через психолого-педагогічний супровід учнів, що є поетапним процесом, у ході якого відбувається формування професіонально і соціально зрілої особистості, здатної реалізувати себе в будь-яких умовах.

Готовність учнів до профільного навчання включає наступні елементи:

інтелектуальна готовність

рефлексивна готовність

характерологічна готовність

комунікативна готовність

мотиваційна готовність

Психолого-педагогічний супровід профільних класів ділиться на три цикли:

підготовчий (8-9 кл.) – дослідження та формування інтелектуальної готовності та професійного самовизначення

адаптаційний (10 кл.) – визначення рефлексивної, характерологічної та комунікативної готовності

заключний (11 кл.) – вивчення мотиваційної готовності та професійної спрямованості

Підготовчий етап включає в себе професійне самовизначення та інтелектуальну готовність.

Професійне самовизначення — багатовимірний і багатоступеневий процес, який можна розглядати під різними кутами зору: виходячи із запитів суспільства і як узгодження замовлення з особливостями індивіда. Одним зі способів, що допомагають зробити правильний вибір професійної діяльності, є тести. Користуючись ними, учень може досить точно визначити оптимальну сферу діяльності, рейтинг власних інтересів, наявність якостей, необхідних для тієї чи іншої професії тощо.

Інтелектуальна готовність виступає чи не як найважливіша серед інших видів особистісної готовності учнів до профільного навчання. Вияв інтелектуальних здібностей необхідний в опануванні будь-якого профілю, в навчанні за кожним напрямом профільного і професійного навчання. Виявлення інтелектуальних здібностей має важливе значення для вибору і змісту профільного навчання.

Інтелектуальна сфера – це, насамперед, процес мислення, який розвивається протягом усього життя. Учням рекомендується у вільний час займатися стратегічно-логічними іграми : гра у шахи, нарди, морський бій тощо .

Щоб краще зрозуміти, який профіль опанувати, учні повинні для початку розібратись не тільки з власними уподобаннями, а й в своїх психологічних особливостях та можливостях.

Адаптаційний етап (10 кл.) включає в себе вивчення рефлексивної готовності, характерологічної та комунікативної. Адже такі компоненти, як самопізнання, врахування власних рис характеру, емоційні та емпатійні компоненти є важливим під час вибору профілю та майбутньої професії.

Рефлексивна готовність учня до профільного навчання виступає як центральний вид готовності, оскільки стосується самосвідомості як «ядра» особистості. Роль рефлексивної готовності полягає передусім у тому, що профільне навчання на всіх його етапах реалізується переважно через самостійну активність юної особистості, яка в широкому сенсі і визначається як рефлексивна діяльність. Компонентами останньої є потреба і мотиви самоусвідомлення, самопізнання, самореалізацію, самоорганізацію, самовиховання, емоційні компоненти самосвідомості саме в контексті профільного навчання. Адже учень має усвідомити себе суб'єктом профільного навчання, тобто ініціатором, організатором, реалізатором, від якого залежить успіх здійснення такого навчання.

Характерологічна готовність старшокласника при виборі і опануванні профільного навчання включає в себе врахування наявних рис характеру учня. Адже сам процес і результат цього етапу професійного самовизначення може істотно залежати від ставлення учня до навколишнього світу, суспільства, людей, речей, до себе, які визнаються сталими і водночас такими, що можуть поступово змінюватись, індивідуально-психологічними властивостями особистості школяра. Тому доцільно виявляти домінуючі риси характеру у зіставленні з вимогами профільного навчання.

Важливим елементом готовності учнів до профільного навчання є комунікативна готовність, оскільки у сучасному суспільстві йде постійне зростання обміну інформацією на вербальному та невербальному рівнях, різними мовами, у формі монолого, діалогу, полілогу, бесіди, дискусії тощо.

Заключний етап психолого-педагогічного супроводу профільних класів включає в себе дослідження мотиваційної готовності до профільного навчання та професійної спрямованості.

Мотиваційна готовність включає профільні і професійні інтереси, нахили старшокласника.

Враховуючи всі вище сказані умови і фактори можна зробити висновок, що перед школою стоїть важливе завдання: на основі всіх даних про особливості особистості (психофізіологічний стан, рівень домагань, мотиви, потреби, ціннісні орієнтації рівень освітніх знань) допомогти молодій людині обрати такий профіль навчання, який буде відповідати її потребам, в якому вона зможе максимально реалізувати себе.

Кiлькiсть переглядiв: 67

Коментарi