ЗВІТ

Про завершення експериментальної роботи у Нижньосірогозькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Нижньосірогозької районної ради Херсонської області з теми: «Формування компетентної особистості учнів в умовах профільного навчання»

Відповідно до наказу Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації №443 від 09.10.2012 «Про здійснення інноваційної діяльності в освітніх закладах в 2011/12 навчальному році та завдання на 2012/13 навчальний рік» у Нижньосірогозькійзагальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Нижньосірогозької районної ради Херсонської області в 2012-2016 роках проводилася експериментальна робота під науковим супроводом Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України з теми: «Формування компетентної особистості учнів в умовах профільного навчання».

Мета дослідження полягала у розробці та апробації системи профільного навчання на основі компетентнісного підходу формування особистості учнів

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. Обгрунтувати педагогічні умови профільного навчання для формування компетентності учнів.

2. Створити умови для доцільної профілізації навчання кожного учня, що сприятиме як розвитку його життєвих компетенцій, так і досягненню успіху через самореалізацію у житті.

3. Забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

4. Створити та здійснити експериментальну апробацію методичного забезпечення щодо формування ключових компетенцій, зокрема соціальної, комунікативної, інформаційної учнів в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки, спрямованої на майбутню професійну діяльність.

Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес

Предмет дослідження: формування компетентної особистості учнів в умовах профільного навчання

Гіпотеза дослідження полягала в тому, що запровадження профільного навчання на основі компетентнісного підходу дозволить:

· забезпечити соціальну адаптацію випускника в житті

· реалізувати системний та індивідуальний підхід до створення структури профільного навчання;

· сприяти набуттю старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності;

· забезпечити сприятливі умови для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи та суспільних вимог;

· виховувати особистість, здатну до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Нормативно-правовою основою розбудови профільного навчання у нашій школі є Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття") (1993р.), Національна доктрина розвитку освіти (2002р.), Концепція профільного навчання (2013 р.), Концепція державної системи професійної орієнтації населення (2008 р.), Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (2011 р.), законодавство Української держави в галузі освіти. 

Експериментально-дослідницька робота здійснювалася в 4 етапи:

І. Підготовчий етап ( січень - серпень 2012 р.)

II. Діагностико-концептуальний етап (вересень 2012 - серпень 2013 н.р.)

III. Формувальний етап ( 2013 - 2015 рр.)

IV. Контрольно-узагальнюючий етап (2015 - 2016 рр.)

Протягом підготовчого етапу педагогічний колектив працював над теоретичним обгрунтування теми, мети та завдань дослідно-експериментальної роботи.

Протягом першого етапу було:

- проаналізовано науково-педагогічну літературу з теми дослідження;

- вивчено актуальність теми експерименту серед учнів та їх батьків через проведення шкільної конференції;

- укладено угоду про співпрацю з районним Центром зайнятості;

- встановлено програмно-апаратний комплекс професійної орієнтації молоді «Мотивація розвитку зацікавленості до професійного самоврядування» та «Профорієнтаційний термінал»;

- проведено вхідний моніторинг «Інформованість вчителів про основні положення профільно-зорієнтованої моделі педагогічного процесу», за результатами якого проведено педраду-тренінг «Проблеми профільного навчання: аналіз, стратегія та шляхи подоланняо, метою якої було поглибити знання вчителів з основ організації профільної моделі педагогічного процесу.

Було виявлено, що рівень готовності колективу до впровадження профільного навчання становить 7,8 б (оцінки за рівнем кваліфікації вчителів розподілились таким чином: вчителі вищої категорії оцінили свою готовність на 8,8б., вчителі І категорії – на 7,8б, вчителі ІІ категорії та вчителі-спеціалісти – на 7,3 б) ( «Карта педагогічної самооцінки готовності педагогів до підвищення фахової компетентності з питань профільного навчання») , тобто педагогічний колектив потребував подальшого поглиблення знань з питань профілізації навчання.

Власну готовність до експериментальної роботи, а саме знання педагогічної теорії та дослідження, вікової психології, теорії експериментальної діяльності, вчителі мали змогу визначити методом самооцінки (методика «Карта експертизи та оцінки професійної готовності вчителів до експериментальної роботи (за Макогон Є.В.)»).

У цілому можна говорити про середній рівень готовності колективу, який має середню оцінку 3,6 б. На більш низькому рівні готовності перебувають вчителі-спеціалісти – 2,5 б, на середньому – вчителі І та ІІ категорій – 3,5 та 3,6 балів відповідно. Високий рівень готовності мають педагоги вищої категорії – 4,9б.

З метою підвищення теоретичного рівня грамотності педагогічного колективу було проведено педагогічні читання на тему «Основи експериментальної діяльності».

Практичну (технологічну) готовність освітян до профільного навчання було визначено шляхом самооцінки педагогами положень анкети «Карта педагогічної самооцінки готовності педагогів до підвищення фахової компетентності з питань профільного навчання».

Педагоги оцінили впровадження сучасних технологій у НВП - активне і доцільне використання ІКТ (8,7 б.), організація пошуково-дослідницької діяльності учнів (7,3б) та впровадження особистісно-орієнтованого навчання (7,7б.).

З метою додаткового опрацювання педагогами школи теоретичних засад та розширення практичного досвіду було проведено круглий стіл «Реалізація профільного навчання через використання сучасних педагогічних технологій на уроці»

Під час діагностування готовності учнівського колективу до експериментальної роботи («Участь в експерименті» (авт. Білоус І.О.)), виявлено, що бажання приймати участь є у 39% учнів, не бажають – 15%, не визначились – 47%. Основною причиною відмови від експерименту школярі назвали відсутність додаткової інформації, тому на ліквідування прогалин у їх знаннях була спрямована робота класних керівників, результатом якої стала розробка виховної години «Хто вона – компетентна особистість?».

Під час діагностико-концептуального етапу здійснено вхідну, поточну та заключну діагностику рівнів сформованості основних (ключових) компетентностей учнів під час реалізації внутрішньошкільної (профільні класи) та зовнішньошкільної (МНВК) форм організацій профільного навчання.

Когнітивний елемент компетентностей було проаналізовано через моніторинг якості знань. Для більш якісного дослідження сформованості таких ключових компетентностей як здоров'язбережувальна, громадянська, ціннісно-смислової орієнтації, соціальної використовувались анкети та тести посібника «Оценка надпредметных понятий, ключевых компетентностей и социального опыта учащихся / Под ред. Ушаковой И.А. – ГОУ ДПО «СарИПКиПРО». 2008. - 32 с.»)

Питання анкети «Як я оцінюю своє здоров'я» зосереджені на діяльнісній складовій компетентності щодо дотримання норм здорового способу життя, знання небезпеки куріння, алкоголізму, наркоманії, СНІДу; дотримання правил особистої гігієни, побуту; свободи і відповідальності вибору способу життя.

Рівень сформованості таких компетенцій як знання і дотримання прав і обов'язків громадянина; відчуття громадянського обов'язку; знання і гордість за символи держави , тобто знаннєвої, мотиваційної та діяльнісної складових громадянської компетентності, вивчався за допомогою анкети «Оцінка рівня сформованості громадянської самосвідомості учня».

Адаптований варіант тесту «Размышляем о жизненном опыте» (скл. Н.Є.Щурковою, адапт. В.М.Івановою, Т.В.Павловою, Є.Я.Степановим) дозволив оцінити рівень сформованості в учнів компетентності ціннісно-смислової орієнтації у світі, яка забезпечує механізм самовизначення учня в ситуаціях учбової та інших видів діяльності. 20 питань з варіантами відповідей дозволили учням обрати власну життєву позицію по відношенню до тої чи іншої ситуації. Аналіз даних продемонстрував наявність/ відсутність у старшокласників чітких ціннісних орієнтирів для життя у суспільстві та сприяв окресленню майбутніх завдань виховної роботи.

Конфліктність особистості було визначено за критерій рівня сформованості в учнів соціальної (соціально-трудової) компетентності (анкета «Оцінка рівня конфліктності особистості») як такий, що дозволяє визначити соціальну взаємодію із суспільством.

Усі компоненти самоосвітньої компетентності проаналізовані анкетою «Рівень самоосвітньої компетентності учнів». Визначення рівня володіння складовими інформаційної компетентності: прийом, переробка, перетворення інформації, володіння мас-медійними, мультимедійними, електронними, інтернет технологіями («Діагностичною картою сформованості інформаційно-комунікативної компетентності») дозволили спрогнозувати потребу приділення більшої уваги зростанню комп'ютерної грамотності учнів.

Комунікативна компетентність учнів профільних класів та тих, що обирали навчання в МНВК, була досліджена за допомогою анкети «Рівень комунікативної активності учня» (за Л.М. Назаренко), яка визначила вміння взаємодіяти в колективі, погашати конфлікти та співпрацювати.

Результати діагностики визначили наявність розриву між рівнями елементів компетентностей учнів профільних класів та учнів, які обрали навчання у МНВК, що заявило про потребу більш глибокого впровадження компетентнісно орієнтованих технологій у навчально-виховний процес.

Проведене анкетування визначило запити батьків та учнів: 60% батьків вважали за потрібне збільшити застосування ІКТ технологій в НВП та залучати учнів до позашкільної освіти. Учні вважали – 61%, що потрібно збільшити кількість інформації про світ професій, 43% потребували зустрічей з представниками навчальних закладів, 29% - психологічних консультацій.

Таким чином, суспільні запити визначають основні напрями діяльності школи –

- Поглиблена профорієнтаційна робота, спрямована на пошук учнями власного професійного самовизначення;

- Активне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес;

- Створення виховного оточення, яке сприятиме позакласній активності учнів;

- Створення комфортного психологічного , особистісно та компетентнісно орієнтованого навчального середовища.

Оскільки профільне та допрофільне навчання повинно створювати умови для найбільш повного врахування інтересів учнів, розкриття їхніх здібностей і професійного самовизначення, то в основу створення умов формування готовності учнів до професійного вибору ми поклали ідеї Д.О.Закатнова про обов’язковість психолого-педагогічного супроводу учнів, Г.В.Єльникової про важливу роль інформаційно-комунікаційних технологій, Г.А. Атанова про діяльнісне навчання, та Подмазіна С.І. про особистісно орієнтований підхід (поєднання аксіологічного, телеологічного (цільового), когнітивного, діяльнісного та рефлексивного компонентів) через педагогічні технології творчого розвитку особистості юнацтва, які сприяють активному процесу їх цілісної професійної підготовки: метод проектів, ігрові, інтерактивні, інформаційні технології.

На таких засадах було створено модель профільного навчання нашої школи.

Основними організаційно-педагогічними елементами моделі стали:

• залучення учнів до творчої професійно орієнтованої навчально-пізнавальної роботи (гуртки, клуби, позашкільні заклади) ;

• створення професійно орієнтованого середовища (профорієнтація під час уроку, профорієнтаційні екскурсії, зустрічі, виховні заходи, суспільно-корисна праця ) ;

• співпраця з районним центром зайнятості, БТДЮ, СЮН, ДЮСШ, МНВК ;

• включення в навчально-виховний процес курсів за вибором за запитами учнів;

• співпраця з професійно-технічними та вищими навчальними закладами.

Для забезпечення реалізації і якості профільного навчання було створено психологічне, педагогічне та предметне забезпечення вимог до професійної діяльності педагога.

З метою розвитку мотиваційно-психологічної сфери особистості вчителів психолог Білоус.І.В. провела лекцію «Психологія професійної діяльності вчителя», тренінг «Емоційна готовність педагогів до інноваційної діяльності».

Для опанування найбільш ефективними методами і формами організації навчально-виховного процесу педагоги школи відвідали науково-практичну конференцію «Профільна освіта-вимога часу» (на базі Голопристанської ЗОШ № 3). Шкільною методичною службою для підвищення професійної компетентності були проведені: педрада «Стратегія особистісного і професійного вдосконалення», практичний семінар «Шляхи формування компетентностей учнів», круглий стіл «Сучасні підходи до розвитку обдарованості учнів з гуманістичної позиції», презентації «Психологічний супровід допрофільного та профільного навчання», «Ведуча діяльність різних вікових груп учнів», «Вплив вчительських стереотипів на розвиток особистості учня», започатковано постійно-діючий семінар «Профільне навчання - основа розвитку особистості»

За результатами вивчення вітчизняного досвіду науковців і методистів (Єльникова Г.В., Мороз Г.П. , Куриш Н.К. та ін..) були розроблені методичні рекомендації для вчителів «Готуємося до профільного навчання» та створено консультпункт для педагогів «Профільне навчання – основа розвитку особистості».

Керівником експерименту було рекомендовано залучити до експерименту 7-11 класи за методикою вхідного та вихідного діагностування.

В основу такої складової педагогічного забезпечення як професійна орієнтація було покладено ідею Д.О.Закатнова про ведучу роль психолого-педагогічного супроводу у професійному самовизначенні учнів. Для її реалізації проведено діагностування батьківського та учнівського загалу. У підсумку практичного «Профорієнтаційного семінару для працівників закладів освіти» за участю спеціаліста Центру зайнятості Демяненко О.В. до виховного плану школи було запроваджено профорієнтаційні заходи з батьками та учнями.

Для створення професійно орієнтованого середовища школи були запроваджені: анкетування, батьківські збори, інформаційні та профорієнтаційний стенди, розроблені інформаційні листівки про професії, створено класні інформаційні куточки «У світі професій», на класних годинах введено «Профорієнтаційну хвилинку», проведені конкурси, спрямовані на поглиблення інформаційної змістової профорієнтації; профорієнтаційні уроки та тренінги; залучено учнів до проекту «ПрофіСтарт: юні обирають майбутнє» (2012-2015рр.), який ставив метою ознайомлення учнівської молоді з перспективними професіями рідного краю. Для ознайомлення педагогів, батьків та учнів з перспективами економічного розвитку району та актуальними професіями краю було розроблено інформаційний довідник для учнів та педагогів «Перспективи економічного розвитку Нижньосірогозького району та перспективні професії».

На цьому етапі були створені тимчасові динамічні групи вчителів для розробки такої моделі профільного навчання, яка б забезпечила формування основних компетентностей особистості старшокласників. Для успішного здійснення профільного навчання було передбачено співпрацю школи з освітніми закладами району, Центром зайнятості, поглиблення зв’язків з закладами професійної освіти. В моделі відображено такі елементи профілювання як елективні курси, факультативи, секції МАН та НТС, гуртки, використання кометентнісноорієнтованих пошуково-дослідницьких, проектних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Експериментальне дослідження формування компетентної особистості учнів в умовах профільного навчання розпочалося після затвердження моделі профільного навчання педагогічною радою та Радою школи.

Для реалізації моделі профільного навчання школи були реалізовано наступні організаційно-управлінські заходи:

- налагоджено співпрацю з практичним психологом Злочевською Людмилою Степанівною, науковим співробітником лабораторії професійної орієнтації та виховання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України;

- проведено скайп-конференції з науковими працівниками ІПТО НАПН на чолі з науковим керівником Єльниковою Г.В.;

- укріплено зв’язки з Нижньосірогозьким районним центром зайнятості, спеціалісти з профорієнтації якого сприяли проведенню профорієнтаційних уроків, тренінгів з учнями та залучались до участі у батьківських зборах;

- налагоджено співпрацю з педагогами Будинку творчості дітей та юнацтва, Станції юних натуралістів, Дитячо-юнацької спортивної школи, Міжшкільного навчально-виробничого комбінату;

- розроблено проект професійно орієнтованого середовища (профорієнтація під час уроку, профорієнтаційні екскурсії, зустрічі, виховні заходи, суспільно-корисна праця );

- створено банк курсів за вибором, які мають найбільш компетентнісно спрямований зміст;

- активізовано самоосвітню діяльність педагогів у частині оволодіння ними основами компетентнісно орієнтованих технологій (особистісно орієнтованих, діяльнісних, ІКТ).

- створено сайт школи, який вміщує інформаційно-просвітницькі підрозділи «Батькам», «Учням», відкриті виховні заходи висвітлюються на сторінці «Шкільне життя», діяльність учнівського активу – на сторінці «Шкільне самоврядування», для зворотнього зв’язку з батьками та громадськістю є сторінка «Гостьова книга»;

- запроваджені учнівські портфоліо;

- започатковано газету шкільного самоврядування «Парта».

Науково-методичне забезпечення формувального етапу склали наукові праці: керівника експерименту Галини Василівни Єльникової (навчально-методичний посібник «Організація та розбудова громадсько активної школи як осередку розвитку громади») та наукових співробітників Лабораторії професійної орієнтації і виховання ІПТО НАПН Дмитра Олексійовича Закатнова та Людмили Степанівни Злочевської (рукопис посібника «Педагогічні технології підготовки учнівської молоді до вибору й реалізації професійної кар’єри» , рукопис програми «Сходинки до професії»), а також методичні рекомендації, технологічний опис активних форм роботи з учнями, тренінгових вправ.

Творчою групою школи на чолі з вчителем-методистом Пантелей Г.Г. також було створено методичний вісник «Школа нового покоління».

Дидактичним забезпеченням формувального етапу слугували:

- картотека напрацювань вчителів школи «Ефективний педагогічний досвід”;

- збірка «Готуємось до профільного навчання» (авт.Кишкань Ю.В.),

- програми та опис змістової частини семінарів: «Використовуємо методики формування критичного, логічного, позитивного мислення, методики продуктивного навчання на уроці», «Соціалізація творчої особистості у НВП», «Прийоми стимулювання розвитку та саморозвитку учнів», «Проблеми аксіологічного виховання», «Соціалізація особистості школяра шляхом створення ситуації успіху», «Формування духовності учнів у навчально-виховному процесі», «Етапи соціалізації школярів», «Соціальний розвиток учнів через формування інформаційно-комунікаційної компетентності», «Стратегія особистісного і професійного самовдосконалення педагогів», «Толерантне спілкування»;

- пам’ятки для батьків, вчителів, учнів: «Пам’ятка для вчителів з проведення профорієнтації», «Психологічна допомога вчителю», «Як сприяти саморозвитку школярів», «Компоненти ключових компетентностей», «Як виховати успішну особистість?».

Методичний супровід формувального етапу здійснювався науковим консультантом , кандидатом педагогічних наук, доцентом, завідувачем кафедри теорії і методики викладання природничо-математичних та технологічних дисциплін Юзбашевою Галиною Сергіївною та методичним консультантом, методистом науково-методичної лабораторії математики Ізотовою Ганною Миколаївною.

Ураховуючи мету і завдання експериментального дослідження та з метою підвищення діяльнісної активності учнів були створені:

- Громадсько - соціальні проекти (екологічні, проект «ПрофіСтарт», «Професії мого краю», Ярмарок професій);

- Волонтерські групи;

- «У вітальні з професіоналом» (зустрічі зі спеціалістами з вищих та професійно-технічних закладів);

- Започатковано конкурс шкільного самоврядування «Кращий клас».

Діяльність учнів постійно висвітлювалася у шкільній газеті «Парта», районній газеті «Червоний промінь»

Реалізація профільного навчання здійснювалась через:

- використання ІКТ, особистісно-орієнтованих і проектних технологій в інваріантній складовій (написання учнями творів, віршування, складання кросвордів, тестів, створення навчальних ігор, тематичних стіннівок, мультимедійних презентацій, участь у Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах, Науковому товаристві старшокласників);

- профорієнтаційний потенціал навчальних предметів («Профорієнтація на уроках»),

- суспільно-корисну працю (залучення учнів до проектів «Ставу – жити!», «Бережіть і творіть красу земну», «Юний дослідник», «Галерея кімнатних квітів», «Годівничка», «Зробимо Україну чистою!», «З любов’ю у серці», «Рослинні символи України», «Дуби - воїнам-визволителям»),

- позаурочна діяльність школярів (залучення до гурткової роботи, проекти «Пісні, обпалені війною», Ярмарка професій, «ПрофіСтарт: юні обирають майбутнє», «Етнографія народів Сірогозщини», «Я-людина, громадянин, патріот»),

- перенесення суспільних ролей у межі школи (самоврядування, економічна діяльність, професійні проби, шкільні ЗМІ).

Модель профільного навчання школи передбачає створення професійно орієнтованого середовища, яке включає допрофільне та профільне навчання у школі, співпрацю з районним центром зайнятості, професійно-технічними, вищими навчальними закладами та закладами позашкільної освіти.

Для ефективного самовизначення і пізнання учнями своїх нахилів діагностуються професійні інтереси,особисті особливості. Відповідно до інтересів дітей та годин варіативної частини навчального плану школярам було запропоновано відвідувати курси «Права дитини», «Рідний край», «Я – моє здоров'я – моє життя», «Запорука здорового способу життя» (програма, розроблена і опробована Пантелей Г.Г.), «Основи споживчих знань», «Корисні навички», «Людина і світ професій», «Живи за правилами», «Економічна географія Херсонщини», секції Наукового товариства старшокласників «географія» та «біологія», «Фінансова грамотність», «Безпека харчування», «Цікава хімія», «Хімія і довкілля», «Захисти себе від ВІЛ», «Раціональні функції», «Власна справа», «Життєва компетентність особистості», «Громадянська освіта: основи демократії», «Діалог».

Упровадження моделі постійно супроводжувалося моніторингом ефективності її елементів.

Проведене анкетування учнів класними керівниками виявило, що 78% учнів охоплено позашкільною освітою. 37% учнів школи відвідують гуртки та секції БТДЮ, 20% - СЮН, 31% - ДЮСШ, 19% дітей відвідують музичне та художнє відділення Школи мистецтв

На базі міжшкільного навчально-виробничого комбінату учні технологічного профілю мають змогу отримати підготовку за напрямами «водій» та «швачка». Проте втрата МНВК ліцензії на отримання професій зменшило зацікавленість учнями в отриманні такої допрофесійної підготовки.

Однією з педагогічних умов реалізації моделі школи є існування професійно орієнтованого середовища. З метою вивчення ефективності профорієнтаційної роботи було проведено анкетування учнів 5-11 кл. (анкета «Ефективність профорієнтаційної роботи», авт. Кишкань Ю.В.). Було визначено , що найбільше інформації про професії учні отримують: під час зустрічей з представниками професії – 80%, з профорієнтаційних «хвилинок» під час класної години – 75%, з листівок у класних профорієнтаційних куточках – 73%, під час виховних позакласних заходів про професії – 68%, з інформаційних листівок на стенді – 61%, під час профорієнтаційних повідомлень вчителя-предметника на уроці – 56%.

Було визначено недоцільним проведення короткочасних профорієнтаційних конкурсів (по типу «Впізнай професію за описом»), оскільки виявилось, що особисто приймають участь у виконанні завдань профорієнтаційного конкурсу до 17% учнів класу, решта займають пасивну позицію.

Протягом 2 років учні відвідали під час екскурсій 22 установи та підприємства, ознайомились з 51 професією та спеціальністю.

Спадково-перспективні зв'язки між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю реалізовувались через організацію зустрічей старшокласників з представниками професійно-технічних та вищих навчальних закладів. Учні екологічного профілю зустрілись з представниками 7 закладів екологічного і агротехнологічного напрямків , учні технологічного профілю - з представниками 6 закладів технологічного та сільськогосподарського спрямування, учні філологічного профілю - з викладачами 4 закладів педагогічного та культурно-освітнього спрямування.

Організація спільної роботи школи і районного центру зайнятості з метою завершення профільного самовизначення старшокласників і формування в них здібностей для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти, свідомого вибору робітничих професій, самоосвіти реалізовувалась через: профорієнтаційні уроки, зустрічі та тренінги партнерів ЦЗ («Вектор розвитку», «Райдуга»), лекторій для батьків 9-х кл. «Профільне навчання – запорука успішності у майбутній трудовій діяльності», екскурсії школярів основної школи з метою ознайомлення з роботою ЦЗ та профінформування щодо «Барометру професій».

Вихідне діагностування педагогічного колективу школи підтвердило ефективність організаційно-управлінських заходів, впроваджених на формувальному етапі експериментальної діяльності.

Рівень готовності колективу до впровадження профільного навчання зріс - у вчителів вищої категорії на 0,6 б., вчителів І категорії – на 0,6 б, вчителів ІІ категорії – на 0,5б, а вчителів-спеціалістів – на 0,8 б) ( «Карта педагогічної самооцінки готовності педагогів до підвищення фахової компетентності з питань профільного навчання»).

На контрольно-узагальнюючому етапі було здійснено вихідне діагностування (2016р.) сформованості ключових компетентностей учнів по 7-9 класам, результати якого порівнювались з результатами вхідного діагностування (2013р.).

Порівняльний аналіз вступу випускників 9-11 кл. до професійних навчальних закладів засвідчив динаміку збільшення вибору учнями робітничих професій. За останні 2 роки значно зріс вступ на такі професії як: тракторист (в 4-5 разів), електрик та електромонтер (у 2-3 рази), почали вступати на спеціальності: робітник фермерського господарства, токар-фрезерувальник. Проте обрані професії лише на 36-56% відповідають місцевому ринку праці. Слабкість економічного розвитку району, низький рівень зарплат на вільних вакансіях змушує випускників та їх батьків орієнтуватися на ринки праці поза межами району.

У цілому, наведені дані дозволяють говорити про ефективність обраних педагогами форм і методів навчальної і виховної роботи, навчально-методичної діяльності протягом усіх етапів дослідно-експериментальної роботи, а також про актуальність розробки програми «Перші кроки до професії», як такої, що поєднує у собі компетентнісний підхід та сприяє професійному самовизначенню учнів.

За результатами експерименту укладено:

- методичні рекомендації «Готуємося до профільного навчання», автор Ю.В.Кишкань;

- адаптована програма курсу за вибором «Перші кроки до професії», автори – О.А.Клочко. Ю.В.Кишкань.

На базі школи створено також консультпункт для педагогів району «Профільне навчання – основа розвитку особистості»

Таким чином, участь школи в експериментальному дослідженні сприяла:

- зростанню професійної компетентності педагогів;

- - формуванню компетентної особистості учнів;

- активізації професійного самовизначення учнів;

- поглибленню співпраці школи з іншими навчальними закладами, Центром зайнятості та установами і підприємствами району;

- поглибленню соціально-психологічного супроводу школярів;

- створенню компетентнісно орієнтованої моделі профільного навчального-виховного процесу.

Проте, під час експерименту були виявлені фактори, що певною мірою впливали на ефективність його результатів, а саме:

- наявна мобільність кадрів та учнів старших класів внаслідок формування профільних класів з випускників шкіл І-ІІ ст.;

- невелика кількість виробничих підприємств обмежила профорієнтування на робітничі професії.

Перспективою дослідження, здійсненого педагогічним колективом, є впровадження моделі професійно орієнтованого простору та програми «Перші кроки до професії».

Кiлькiсть переглядiв: 68

Коментарi