17 листопада 2016 р. учителі школи прийняли участь у конференції, присвяченій патріотичному вихованні молоді.

Від Нижньосірогозької ЗОШ І-ІІІ ст. виступ підготували Дежкіна О.В. та Кишкань Ю.В.

Дежкіна О.В., Кишкань Ю.В.

Формування активної громадянської позиції учня в контексті національно-патріотичного виховання

Сучасна ситуація в Україні, коли на кону історії стоїть існування України як незалежної, суверенної і соборної держави, коли існує пряма загроза денаціоналізації та втрати державної незалежності, вимагає від української освітньої системи виховання громадянина-патріота, здатного жити й працювати в умовах демократії, відчувати постійну відповідальність за себе, свій народ, країну.

Одними з пріоритетних завдань, визначених державними документами та концепціями, є виховання почуття патріотизму, відданості в служінні Батьківщині; формування соціальної активності особистості; уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства. Саме тому надзвичайно важливим є національно-патріотичний напрям виховання молоді у шкільному середовищі. Концепція національно-патріотичного виховання дітей і молоді прямо вказує на його кінцеву мету - формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей. Тобто, фактично, наріжним каменем виховання поставлено активну громадянську позицію учнівської молоді.

Педагоги-науковці визначають громадянську позицію як складне соціально-психологічне утворення, вищий ступінь сформованості громадянськості, що виявляється в органічному поєднанні громадянської свідомості, морально-вольових якостей й почуттів, а також громадянських вчинках, діях, поведінці.

Саме перед вчителями суспільствознавчих дисциплін стоїть завдання виростити покоління мислячих громадян, бажаючих самостійно управляти своїм життям, згуртувати підлітків навколо єдиних важливих для всіх українців моральних основ.

У громадянській позиції існує когнітивний, мотиваційний та діяльнісний елементи. Мотиваційний компонент включає в собі ціннісні орієнтації, а саме: повагу до національних символів, усвідомлення верховенства права та рівності всіх перед законом, толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури. До когнітивного належать знання культурних та історичних досягнень народу України та світової цивілізації, основ соціальних, економічних, політичних і правових знань. До діяльнісного компоненту належать вміння критично мислити, користуватися різними джерелами інформації, оцінювати досвід і діяльність інших людей, висловлювати і обґрунтовувати власну позицію.

Як процес упровадження системи знань і вмінь громадянська освіта у нашій школі відбувається за такими напрямками: через створення освітнього середовища, що сприяє демократичній поведінці, толерантності та співпраці; через урочну систему та організацію позакласної діяльності.

У всі часи державні механізми приділяють увагу вивченню дітьми суспільствознавчих дисциплін як таких, що формують наступне сприйняття політичної системи та державної ідеології, оскільки саме вони створюють ціннісне підґрунтя сприйняття навколишнього світу. І мета вчителя тут – захопити школяра минулим України, посилити інтерес до історичної інформації, виховати почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, державницькі почуття і якості школярів. Основними шляхами формування ціннісних орієнтирів учнів на наших уроках є :

1. Залучення учнів до формулювання мети і завдань уроку, його частин (етап мотивації навчальної діяльності на уроці);

2. Формулювання учнями висновків уроку (рефлексія, узагальнення вивченого);

3. Визначення світоглядних орієнтирів авторів опрацьовуваних документів та джерел, ілюстративного матеріалу (напр.: визначення цінностей верстви, до якої належав автор; з якою метою створювався документ – відобразити дійсність, провести пропаганду, виправдати свої чи чиїсь дії, довести вину інших, тощо);

4. Оцінювання діяльності визначних осіб, моделювання їх вчинків (напр.: «Чи справедливо князя Володимира називають Великим?», використання методу «історичного прогнозу» (напр.: «Що сталося б, якби Гітлер не напав на Радянський Союз?»)

5. Залучення до аналізу та пошуку позитивного в різних культурологічних ситуаціях (при вивченні культури різних народів або країн).

Державні документи неоднозначно наголошують на важливості знання учнями власної історії як основи для подальшої участі молоді у розбудові та захисті своєї держави.

На уроках історії учні ознайомлюються з фактами минулого, історичною долею рідного та інших народів. Історичні знання сприя­ють формуванню власної точки зору особи, вчать цінувати й поважати думки інших, оцінювати су­часні політичні й соціальні процеси. . Уроки правознавства закладають у школярів систему правових знань і вмінь, почуття невід’ємності прав людини від особи, активізують сприйняття демократичних цінностей та ідеалів демократії.

В урочній системі, на нашу думку, когнітивний (знаннєвий) елемент громадянської позиції найбільш вдало формується під час пошуку учнями, аналізу та відбору необхідної інформації, під час її перетворення, збереження і передачі іншим. Уроки історії та права дають великі можливості для набуття знань через:

1. Створення учнями самостійно таблиць і схем. Так, під час заповнення порівняльних таблиць, в учнів формується логічне мислення, навички співставлення та порівняння;

2. Використання учнями на уроках та під час підготовки домашніх завдань різноманітних додаткових та альтернативних джерел (історична періодична преса, статті та монографії як вітчизняних, так і зарубіжних істориків, довідники, словники, документи, ресурси мережі Інтернет тощо), текстів Конституції України, законів та інших нормативно-правових документів.

3. Залучення учнів до написання повідомлень і рефератів, створення мультимедійних презентацій, творчих робіт.

Беззаперечно, факти та знання є підгрунням для емоційно-ціннісного оцінювання та діяльнісного компонентів, але саме в дії формуються почуття та вміння.

Основними формами, що сприяють утворенню діяльнісного компоненту громадянської позиції, у Нижньосірогозькій школі, є:

- уроки історії, правознавства, предмету «Людина і світ»;

- курси за вибором суспільствознавчого спрямування;

- позакласна робота;

- робота з обдарованою молоддю.

Найбільше за об’ємом часу у навчально-виховному процесі діти охоплені урочною системою. Саме тому ми приділяємо велику увагу таким методам, що сприяють набуттю школярами елементів логічної, методологічної і мисленнєвої діяльності, способів взаємодії з навколишніми і віддаленими подіями та людьми. Це:

1. Проблемно-пошукові методи (виявлення та аналіз причинно-наслідкових зв’язків, створення логічних ланцюжків подій і явищ);

2. Елементи медіа освіти (особливо актуальним є аналіз джерел, уміння відрізняти факти від домислів);

3. Активні та інтерактивні методи, які мають на меті заохотити до висловлення власної активної громадянської позиції щодо актуальних питань українського державотворення. Групові форми роботи типу «ажурна пилка», «навчаючись вчуся» формують у школярів навички роботи в групі, розподілу функцій, взаємооцінки та взаємоконтролю, виховують відповідальність за власні дії.

4. Використання міжпредметного підходу сприяє оперуванню знаннями з різних галузей науки для формування цілісного образу події чи проблеми.

5. Формулювання учнями самостійних висновків та узагальнень через рефлексію, метод незакінчених речень, написання творів соціально-політичного спрямування (наприклад, «Якби я був президентом України, то …») тощо.

Важливим у формуванні активної громадянської позиції молоді, на нашу думку, є залучення дітей до обговорення сучасних соціально значущих проблем (національна ідея, європейський вибір України тощо) та типових соціально-економічних явищ (напр. причини безробіття, шляхи економічного зростання країни) під час вивчення історичного матеріалу у 8-10 класах. Наприклад, доцільно провести паралелі та обговорити становлення національної ідеї сьогодні та у ХІХ столітті під час вивчення тем «Від етносу до нації», «Національна ідея в другій половині ХІХ століття» (Історія України, 9 клас). Звернення до соціального досвіду учнів під час обговорення таких питань активізує формування їх громадянської позиції.

Досить плідними є нестандартні форми уроків : круглі столи, брейн-ринги, вікторини, інтелектуальні ігри, уроки-суди, уроки-конференції тощо. Так, під час квесту «Знайди Декларацію – врятуй незалежність України», учні не лише повторювали пройдений матеріал, подорожуючи кабінетами школи, а й ознайомлювалися з державотворчим процесом рідної країни. А під час уроку-узагальнення «Й.Сталін – святий чи великий злочинець?» школярі набувають досвід виконання соціальних ролей (напр. ролі судді, адвоката, прокурора).

Окрім предметів інваріантної складової, важливо використовувати діяльнісно-виховний потенціал факультативів та курсів за вибором. Так, у школі за останні роки впроваджуються такі суспільствознавчі курси як «Громадянська освіта: основи демократії» і «Вчимося бути громадянами». Тут учні мають змогу обговорити найбільш гострі питання становлення демократії в Україні, питання особистої відповідальності за добробут громади і держави, співставляти особисті та громадські інтереси, визначати можливість власного внеску у покращенні життя суспільства, що сприяє формуванню поведінки, характерної для активної громадянської позиції.

Робота з обдарованою молоддю ведеться через заохочення учнів до участі у Всеукраїнських учнівських предметних олімпіадах, Всеукраїнському учнівському конкурсу юних суспільствознавців «Кришталева сова», до заходів предметного тижня. Така робота стимулює творчу активність учнів, формує навички організації групової роботи, відповідального ставлення до своєї участі у спільній діяльності, за реалізацію спільно прийнятого рішення через виконання спільних проектів.

У системі національно-патріотичного виховання значне місце належить позакласним формам роботи, у яких активно приймають участь і вчителі нашої школи. Саме під час безпосередньої участі у днях пам’ятних дат, виховних заходах, зустрічах, екскурсіях школярі отримують високе самопочуття громадянина України, набувають принципів загальнолюдської моралі (справедливості, милосердя), єднаються з історичним минулим та прийдешнім сьогоденням нашої Вітчизни, відчувають моральну відповідальність за рідну землю. У позакласній роботі вчителі історії надають перевагу таким напрямкам як:

- шкільні історичні вечори, зустрічі, свята тощо (наприклад, виховний захід «Борці за незалежність українських земель козацької доби», зустрічі з воїнами АТО, віртуальна екскурсія «Вони боролись за свободу», розважально-пізнавальний захід «Козацькі ігри»);

- шкільна правова та інформаційна преса (наприклад, усний інформаційний журнал «Богданові перемоги», виставка плакатів «Основні дати і події на шляху незалежності», інформаційний бюлетень «Твої трудові права»);

- краєзнавча робота школи формує не тільки духовну культуру особистості, а й створює умови для формулювання нею власної світоглядної позиції. Через включення у процес вирішення актуальних проблем сучасності (наприклад, збір інформації про земляків-учасників АТО) формується соціальна активність та відповідальність молоді;

- зустрічі зі спеціалістами (напр. запрошення юристів на уроки правознавства сприяє усвідомленню учнями важливості набуття правових знань та формуванню прагнення утверджувати демократично-правові ідеали);

- музейна робота в нашій школі сприяє формуванню національної свідомості і людської гідності, любові до рідної землі, свого народу, забезпечує духовну єдність поколінь. Робота учнів у шкільному музеї сприяє культивуванню кращих рис української ментальності – працелюбності, глибокого зв’язку з природою, толерантності, любові до рідної землі (силами учнів створено куточок, присвячений нашому земляку-герою , учаснику АТО - А.Шиліку, на базі музею старшокласники проводять для молодших товаришів екскурсії, уроки мужності, заходи до дня визволення Нижніх Сірогоз тощо).

Формування активної громадянської позиції – важливе завдання сучасної української школи. У сучасних умовах тільки школа і, в першу чергу, вчителі суспільствознавчих дисциплін, можуть сприяти формуванню в дітях громадянських чеснот, набуттю ними знань про суспільство, допомагає учням чітко зрозуміти й глибоко пройнятися національною ідею, осмислити історичну необхідність і важливість українського державотворення, усвідомити свою роль, місце у зміцненні Української держави.

Кiлькiсть переглядiв: 56

Коментарi