/Files/images/3664363_f520.jpgТоргівля людьми - це серйозно

Поняття «торгівля людьми» складалося протягом століть і трансформувалось разом зі зміною історичних епох, розвитком і гуманізацією суспільства та переглядом існуючих моральних канонів. Явище купівлі-продажу людей не може претендувати на роль нового для суспільства феномена, хоча сьогодні подеколи його називають саме таким.

Проблема торгівлі людьми має глибокі історичні й етнонаціональні корені. На різних етапах свого розвитку людство по-різному ставилося до неї: на ранніх стадіях людської історії ставлення до торгівлі людьми було досить ліберальним; згодом людське співтовариство усвідомило неможливість існування такої форми використання людини, яка б дискримінувала та принижувала її гідність. Почалася багатостолітня боротьба з цим ганебним явищем, що не припиняється й сьогодні.

При торгівлі людьми жертв не обов’язково нелегально перевозять через міжнародні кордони. Перетинання кордонів дуже часто є цілком легальним, наприклад, коли жертви – громадяни країн ЄС. Але все частіше кордони перетинати взагалі не потрібно: багато жертв підлягають примусу і позбавленню своїх свобод без посередньо у країні, де вони проживають.

/Files/images/13219.jpg

Кількість дітей, яких вивозять в інші країни з метою використання у важкій нелегальній праці, жебрацтві, проституції з року в рік зростає в усьому світі. Серед причин, що сприяють торгівлі дітьми, дитячій проституції та порнографії (як «внутрішній», так і «зовнішній») виокремлюють такі: культ сексу в ЗМІ, особливо на теле-, кіно- екранах та в журналах;

хибне уявлення про легкість і швидкість заробітку в секс-індустрії;

відсутність потреби та бажання здобувати освіту;

важке матеріальне становище сім’ї;

соціальне сирітство, безпритульність;

гендерна дискримінація та ін.

/Files/images/ho.jpg

Об’єктом цього злочину може бути свобода будь-яких осіб незалежно від статі й віку: хлопчиків та чоловіків – з метою експлуатації їхньої праці, примусового використання у військових конфліктах; дівчат та жінок – зметою примусу до укладання шлюбу, народження дитини примусово або на замовлення, роботи в легальному або нелегальному секс-бізнес; дітей часто примушують до жебрацтва; будь-яких осіб – для вилучення і трансплантації органів, з метою примусової праці, насильницького використання в домашньому господарстві, в промисловості або сільськогосподарському секторі;.

Мої елементарні правила безпеки...

1. Мою адресу, номер телефону та імена батьків я знаю напам’ять.

2. Я знаю номери телефонів спеціальних служб: 101 – пожежна допомога, 102 – міліція, 103 – швидка допомога.

3. Я завжди спілкуюсь зі своїми родичами.

4. Коли мені необхідно відлучитися, я повідомляю, куди йду і коли збираюсь повернутися. У випадку запізнення додому, я зателефоную батькам.

5. Якщо мені необхідно кудись піти, я піду не один/одна, а з товаришем/кою. В такому випадку ми зможемо допомогти один/одна одному/одній не потрапити в біду.

6. Я нікуди не йду з незнайомими людьми, не пристаю на їхні навіть привабливі пропозиції та нічого в них не беру

7. Я ніколи не сідаю в автомобіль до незнайомих людей.

8. Я не дозволяю незнайомцям доторкатися до мене. Якщо ж хтось спробує доторкнутися до мене, я голосно і твердо скажу: ”Ні!” й покличу по допомогу.

9. Якщо зі мною трапиться щось недобре, я негайно розкажу тим людям, яким я довіряю, тим, хто піклується про мене і хоче, щоб я був/була в безпеці.

10. Якщо в мене виникнуть питання, я зателефоную на Національну „гарячу лінію” – 08005002250 або звернусь до Інтернет сайту – www.lastrada.kiev.ua.

Я завжди буду дотримуватися цих правил. Я хочу бути щасливим/ щасливою і здоровим/здоровою! Я на це заслуговую!

Пам’ятай! Коли трапляється випадок порушення прав дитини, важливо пам’ятати, що провини потерпілої дитини в цій ситуації немає і що вона завжди може звернутись по допомогу в державні органи або громадські організації.

Кiлькiсть переглядiв: 864

Коментарi